Юстиція Дніпропетровської області інформує громадян

[Юстиція Дніпропетровщини]

Роз'яснення законодавства, законодавчі ініціативи, новини

[Юстиція Дніпропетровщини]

Що таке булінг? Які є його види? Як протидіяти проявам булінгу? Яка відповідальність за булінг?


Що таке булінг?
Термін «булінг» походить з англійської мови (bullying) та дослівно означає «бикування». Власне вже прямий переклад дає нам зрозуміти сутність самого поняття, яке перекладається на літературну українську як цькування, знущання, залякування, третирування, тероризування. Та не зважаючи на те, що саме поняття булінг лише входить до сучасного українського лексикону, поняття дискримінації та знущань існували практично завжди.
За даними опитування ЮНІСЕФ, 67% дітей зіштовхувались з проявами насилля у школі. Шанси на те, що дитина не зіштовхувалась з цькуванням – 1 до 2 не на користь дитини. Кожна четверта дитина (24%) ставала жертвою насилля з боку однокласників.
Тож що таке «булінг»? Булінг (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) - агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском.



Види булінгу:


Чи конфлікт є те ж саме, що і булінг?
Іноді люди плутають конфлікт із булінгом, але це є різні речі.
Конфлікт виникає, коли між двома чи кількома особами існує незгода, розбіжність думок або різні погляди. Конфлікт між учнями не завжди означає, що це є булінг. Діти у ранньому віці вчаться розуміти, що інші люди можуть мати іншу думку, ніж їх власна, але розвиток цієї здатності сприймати іншу точку зору потребує часу, і цей процес продовжується до початку повноліття.
При конфлікті кожна особа вільно висловлює свої погляди і дисбалансу сил немає. Кожна особа відчуває, що може вільно заявити свою точку зору. Те, як люди вирішують конфлікт, може зробити його позитивним або негативним.
Конфлікт стає негативним, коли особа поводиться агресивно і виявляє це болючими висловлюваннями чи діями. Після цього конфлікт стає агресивною взаємодією. Конфлікт стає булінгом, лише коли він повторюється знову і знову, і існує дисбаланс сил. З часом може з’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфлікті, продовжує це робити або навіть загострює конфлікт. Особа, на яку спрямований агресивний конфлікт, може почуватися все менше і менше здатною висловити свою думку і все більше і більше безсилою. Саме тоді негативний конфлікт може перейти у булінг




Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу чи ви стали свідком булінгу?

Що робити, якщо ваша дитина агресор?
– Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;
– Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів;
– Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність;
– Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;
– Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.
Яка відповідальність за булінг?
Верховна рада України прийняла в другому читанні законопроект №8584, який визначає поняття булінгу і передбачає адміністративну відповідальність за нього. 28 грудня 2018 року закон направлено на підпис Президенту.
Даним законом вводиться визначення терміну "булінг". Так, згідно з проектом, буллінг - це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що здійснюються щодо малолітньої або неповнолітньої особи або такою особою щодо інших учасників освітнього процесу, в результаті чого могла бути чи була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Так, булінг тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Якщо цькування було вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адмінстягнення – це тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 таким мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Булінг, який вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
При цьому неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Не будьте байдужими! Не залишайте жодного випадку насильства чи цькування без уваги! #СтопБулінг!

[Юстиція Дніпропетровщини]

Хто ж є виборцем згідно чинного законодавства? Як змінити місце голосування? Які документи потрібні? Як перевірити себе у списку виборців? Хто може голосувати за місцем перебування?


Хто ж є виборцем згідно чинного законодавства?
Вибори Президента України є загальними. Право голосу на виборах Президента України мають громадяни України, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.
Документом, який підтверджує громадянство України, є:
1) паспорт громадянина України;
2) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
3) дипломатичний паспорт;
4) службовий паспорт;
7) військовий квиток (виключно для військовослужбовців строкової служби);
тимчасове посвідчення громадянина України;
9) картка (довідка) установи виконання покарань або слідчого ізолятора, що повинна містити: прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, громадянство, фотокартку особи, підпис керівника та печатку установи, - для осіб, які перебувають в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах.
Голосування на виборах Президента України є таємним: контроль за волевиявленням виборців забороняється.

Як змінити місце голосування?
Якщо у зв’язку з навчанням, роботою, виїздом за кордон чи іншими подіями виборець не може проголосувати на виборах Президента України 31 березня 2019 року за зареєстрованим місцем проживання, він може тимчасово (на період їх проведення) змінити місце голосування.
Для цього необхідно подати заяву про тимчасову зміну місця голосування із зазначенням дільниці чи адреси, за якою він бажає проголосувати до органу ведення Державного реєстру виборців виборцю.
При поданні заяви громадянин пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або у вигляді картки) або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України). Для громадян України - військовослужбовців документом, який пред'являється органу ведення Реєстру, також може бути посвідчення військовослужбовця або військовий квиток.
До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування виборця без зміни виборчої адреси. У разі якщо до заяви додаються копії документів, їх оригінали пред’являються органу ведення Реєстру для перевірки вірності цих копій.
Виборці, виборча адреса (зареєстроване місце проживання) яких знаходиться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування.
У випадку звернення до органу ведення Реєстру виборця, в якого немає зареєстрованого місця проживання, йому пропонується визначити свою виборчу адресу за погодженням із центром обліку, який відповідно до закону веде облік бездомних осіб, або соціальною службою, у складі якої утворено структурний підрозділ для ведення обліку бездомних осіб.

Як проголосувати за кордоном?
Заява виборця, виборча адреса якого знаходиться за межами України, та який перебуватиме в день виборів Президента України на території України, приймається органом ведення Реєстру за вказаним у заяві місцем перебування чи місцезнаходженням виборчої дільниці, дільниці для голосування, яку він просить визначити місцем його голосування, або органом ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.
Якщо виборець, який проживає в Україні, та перебуватиме в день виборів за її межами, може звернутися з заявою про тимчасову зміну місця голосування до органу ведення Реєстру за своєю виборчою адресою або до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.
Заяву про тимчасову зміну місця голосування необхідно подати не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, тобто до 25 березня 2019 року включно.
Тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси забезпечує включення виборця до списку виборців на відповідній виборчій дільниці одноразово виключно на день голосування – 31 березня 2019 року.

Хто може голосувати за місцем перебування?
Проголосувати за місцем перебування можуть:
- люди, які постійно нездатні пересуватися самостійно;
- люди, які тимчасово не можуть пересуватися (на основі поданої заяви).
Після того, як людину включають до списку виборців для голосування за місцем перебування у списку, той, хто залишається на виборчій дільниці, робить запис "голосує за місцем перебування".
Щоб голосувати вдома треба подати заяву, написану від руки, до місцевої виборчої комісії та додати до неї довідку з медустанови, яка підтверджує постійну або тимчасову нездатність до пересування.
Її можна принести самостійно, можна передати через когось третього. Це не бюлетень, і особистої присутності не треба. Її потрібно подати не пізніше 20:00 останньої п'ятниці перед днем голосування, тобто 29 березня.

Як оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів виборчого процесу?
Виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено є суб’єктом звернення із скаргою до виборчої комісії у випадках, передбачених ЗУ «Про вибори Президента України».
Скарга може бути подана протягом п'яти днів після дня прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності.
Скарга щодо порушення, яке мало місце до дня виборів, може бути подана протягом п’яти днів, але не пізніше 22 години дня, що передує дню виборів.
Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніше закінчення голосування. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів на дільниці, може бути подана до окружної виборчої комісії у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Яка відповідальність за порушення виборчого законодавства?
Особи, винні в порушенні законодавства про вибори Президента України, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом.

[kot1066]

Чё это было????????
Что-то про боулинг?))) а каким он образом к юстицЫЫ?

[Юстиція Дніпропетровщини]

У Дніпрі внутрішньо переміщеним особам розповіли про те, як реалізувати своє право голосу!
Сьогодні на базі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області за сприянням Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації було проведено ситуаційний практикум «Кожен голос має значення». Захід було організовано для внутрішньо переміщених осіб, які проживають на території регіону, аби вони могли реалізувати своє право голосу та взяти участь у виборах.
Присутнім розповіли про важливість участі у виборах, роз’яснили їх права та обов’язки, зазначили і про те, що за порушенням виборчого законодавства передбачено кримінальну відповідальність. Основний акцент було зроблено на тому, як ВПО можуть реалізувати своє право голосу, зокрема, проголосувати на виборах Президента України зможуть внутрішньо переміщені особи, які офіційно зареєстровані як переселенці та проживають на підконтрольній Україні території. Виборці – внутрішньо переміщені особи, виборча адреса яких знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, з паспортом мають звернутися до органів Державного реєстру виборців, де необхідно написати заяву про зміну місця голосування та можуть не додавати до заяви документи, які підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування.
Про актуальність даного заходу свідчить зацікавленість учасників, які активно обговорювали питання виборчого процесу та задавали питання щодо реалізації своїх прав.