Український лікнеп.

[mann]

До речi, а хiба "поїзд" -- не русизм? Є ж слово потяг, яке вiдповiдає польскому pociąg.

Кажуть, що не русизм, є в Україні і поїзди теж.
Хоча взагалі, персонажі Глазового часто розмовляють суржиком: "візьміть ви на підмогу якогось мужчину". Все як у житті)

[Alex75]

Кажуть, що не русизм, є в Україні і поїзди теж.
Хоча взагалі, персонажі Глазового часто розмовляють суржиком: "візьміть ви на підмогу якогось мужчину". Все як у житті)

Это литературное слово. У многих писателей встречается. У Винниченко точно есть.

[Harald]

Это литературное слово. У многих писателей встречается. У Винниченко точно есть.

Та й у польскiй мовi є вiдповiдне слово: mężczyzna.

[Autumn]

мужчина — он и в Польше мужчина. )

[Harald]

мужчина — он и в Польше мужчина. )

Ага, Максiк зараз таким поважним польським паном став

[mann]

Это литературное слово. У многих писателей встречается. У Винниченко точно есть.

З письменниками-класиками інколи складно: що їм дозволено, то іншим - зась))

[Harald]

З письменниками-класиками інколи складно: що їм дозволено, то іншим - зась))

Тому що у них нелитературна мова може вживатись для пiдкреслення мовних особливостей персонажiв та соцiальних верств, або заради досягнення комiчного ефекту. Наприклад, при змальовуваннi жалюгiдного побуту кацапiв сучаснi письменники вживають матiрну лайку, яка замiнює кацапам людську мову, але це не значить, щи ми теж можемо вживати матюки пiд час нормального спілкування.

[Зеленкина Тося]

... *уявила собі Харальда за катедрою*

[Alex75]

З письменниками-класиками інколи складно: що їм дозволено, то іншим - зась))

Дивіться: слова "мужність" і "мужній" у літературній нормі є, є також "заміжня". А який корінь у цих слів? "Муж". Але нам кажуть, що такого слова нема в українській мові! Виходить, ціла група слів утворилась в українській мові від… пустоти? Науковий підхід навчає нас підтверджувати існування слова або народом, народною творчістю, або класиками поезії і прози. Народна пісня: "Ой, що то за хлопець, як ружа, Я би його взяла за мужа, Я б йому робити не дала, не дала, Тільки б для красоньки тримала". Є слово? Є. Чому ж було заборонене, вважай, страчене в українській мові? А щоб не подібною була українська до російської. Слово "мужчина" має суфікс "-ин-". Є хлопець, а є хлопчина, є мошка, а є мошчина – щось менше, ніж ціле. У Тараса Петриненка в одній з пісень: "Коли мужчині сорок років…" це слово якраз створює контекст самоіронії. Для чого ж нам зменшувати виражальні можливості мови? Кому від цього добре? І кому погано?
http://gazeta.ua/blog/34651/stracheni-slova

“Чи взаємозамінні іменники людина і чоловік?”

Відповідаємо на запитання читачівНе завжди, бо кожен з них має свої особливості. Слово людина виступає найчастіше в значенні “жива істота, якій властиві мислення, мова, здатність створювати й використовувати знаряддя в процесі суспільної праці”. Вона і носій найвищих моральних та інтелектуальних якостей: “Людина — це звучить гордо”. У такому розумінні вживати лексему чоловік замість людина не треба. Зате тільки іменник чоловік слід сполучати з кількісними числівниками. Утім, маємо пам’ятати, що в українській мові нормативними є звороти два чоловіки і два чоловіка, котрі передають різне значення. Коли йдеться про представників чоловічої статі, то при числівниках два, три, чотири використовують форму називного — чоловіки, а коли про осіб обох статей, форму родового відмінка — чоловіка. Якщо змінити звичайний порядок слів, тобто поставити кількісний числівник після іменника, тоді вислови типу шість чоловік, двадцять, тридцять чоловік (а не людей) виражатимуть неточність, приблизність твердження (чоловік шість).
А ось збірні числівники двоє, троє, четверо, семеро, п’ятнадцятеро та ін. поєднуються лише з іменником люди (можуть виступати і без нього, але при цьому його мають на увазі). Наприклад: “До крамниці зайшло четверо людей” (“До крамниці зайшло четверо”). Зі словом люди сполучаються також дробові числівники, коли мовиться про гурт, колектив. “Третина людей у вихідні виїхала за місто” (або “Третина у вихідні виїхала за місто”). Проте іноді, характеризуючи когось, уживаємо паралельно лексеми людина й чоловік. “Він людина допитлива” — “Він чоловік допитливий” (зрозуміло, про жінку в такому разі кажемо тільки людина). Застосування слова чоловік, а не людина часто підкреслює, що йдеться про особу чоловічої статі. “Більше за всіх кричав чоловік у фуфайці, підперезаний кулеметною стрічкою” (Григорій Тютюнник). Якби автор поставив тут людина, то не можна було б збагнути, про кого мова — про чоловіка чи жінку.
Іменник чоловік виступає також як синонім розмовного дядько: “Аж ось іде (Василь) своєю дорогою, бачить, чоловік віз мішки від вітряка, та вісь йому й уломилась” (Григорій Квітка-Основ’яненко). Отже, в більш “точних” стилях — науковому та публіцистичному — останнім часом накреслилася тенденція розрізняти лексеми людина й чоловік. Себто чоловік найчастіше позначає одруженого і разом з рідкісним у нашій мові словом мужчина передає значення “особа чоловічої статі”. У решті випадків послуговуємося іменником людина. Однак у розмовному та в художньому стилях ці слова виступають паралельно, є взаємозамінними.
http://mova.kreschatic.kiev.ua/246.htm

Ну, тут усе не так просто.
Обидва слова - чоловік і мужчина - значать одне: людина чоловічої статі. Але. "Чоловік" (человек, чловєк етц) - це в цілому більш "гендерне" поняття, а "муж" (мужчина, менщизна етц) - більш "сексуальне" (якщо брати диференціацію gender/sex). Відповідно в російській, білоруській, польській та деяких інших "чоловік" набуло значення "людина взагалі" (человек, чэлавек, сzlowiek); в класичній українській набуло значення "дружина чоловічої статі" (до речі, багато хто вважає, що дружина - це тільки жінка, насправді ж "дружина" - так само "він", як і "вона").
Для галичан характерним є вживання слова "мужчина" в гендерному плані і "чоловік" у статевому. Знов-таки, згадаймо Франка: "вона була чи не одиноким мужчиною серед нас..." (про Л.Українку). Водночас слово "чоловік" у значенні "дружина чоловічої статі" значною мірою витіснене з просторіччя русизмом "муж".

Щодо етимології. "Муж" утворилося від праслав'янського, очевидно, "менж" (зараз це слово є в польській), яке явно споріднене з mann, man, mand та іншими спільнокореневими назвами чоловіка/людини.
http://www.ukrcenter.com/%D0%A4%D0%B...98%D0%9D%D0%98

[mann]

Alex75, дякую, першим же посиланням переконали. Сумніви - геть.

[Autumn]

хлопець, як ружа?
ой-ой-ой. не годится хлопцю квитонькою бути.

[Зеленкина Тося]

хлопець, як ружа?
ой-ой-ой. не годится хлопцю квитонькою бути.

ну чого ж, а як же Гіацинт, Адоніс?

[Harald]

ну чого ж, а як же Гіацинт, Адоніс?

А ще Нарцис

[Зеленкина Тося]

Семене Семеновичу! (с)

[Зеленкина Тося]

Але це дійсно проблема для мене: як коротко і зрозуміло пояснити студентам, що "donna" це жінка, але не дружина, а просто жінка, тобто особа, що не є чоловіком, тобто не з подружжя, а .. (ну як?!) бо потім треба пояснювати, що "uomo" це чоловік, але не чоловік своєї дружини, а.. (ну хто? мужчина ж?!)

[Autumn]

та нехай вони одружаться вже, той uomo з тiєю donna, з ними стiльки мороки...

[Harald]

Але це дійсно проблема для мене: як коротко і зрозуміло пояснити студентам, що "donna" це жінка, але не дружина, а просто жінка, тобто особа, що не є чоловіком, тобто не з подружжя, а .. (ну як?!) бо потім треба пояснювати, що "uomo" це чоловік, але не чоловік своєї дружини, а.. (ну хто? мужчина ж?!)

Тому що слово"донна" походить вiд латинського "домiна", господиня, панi, а яка ж вона господиня, якщо вона дружина? Га? Господиня борщi не варить! Уомо походить вiд латинського хомо, того самого, що хомо сапiєнс, тобто людина розумна. Яка ж розумна людина буде вiшати собi на шию господиню? Отак! Та й взагалi, усiм вiдома донна белля маре була коханкою, а не дружиною

[mann]

Але це дійсно проблема для мене: як коротко і зрозуміло пояснити студентам, що "donna" це жінка, але не дружина, а просто жінка, тобто особа, що не є чоловіком, тобто не з подружжя, а .. (ну як?!) бо потім треба пояснювати, що "uomo" це чоловік, але не чоловік своєї дружини, а.. (ну хто? мужчина ж?!)

А так не зрозуміють: uomo це самець людини, а donna, відповідно, людська самиця?

UPD після нетривалих роздумів: італійської людини!

[Зеленкина Тося]

Якщо панове не заперечуватимуть, я пояснюватиму з посиланням на їхні тлумачення.

[Harald]

Якщо панове не заперечуватимуть, я пояснюватиму з посиланням на їхні тлумачення.

Будь ласка!