У чотирикімнатній квартирі в районі Вишенька журналісти спілкувалися з сімома сомалійцями. У кількох з них були довідки з міграційної служби, які стверджували, що нелегали очікують на отримання статусу біженця. Англійською серед них спілкувались троє.
– Все, що нам потрібно – це мир, – розповідає нелегал Джозеф. — Про Україну ми знали тільки те, що тут вибухнула Чорнобильська станція і що тут мирно. З Сомалі ми легально потрапили в Росію на літаку. З Москви вирішили їхати в Україну. Певним людям там віддали свої документи і заплатили гроші, аби вони у вантажівці привезли нас в Україну. Тому сюди приїхали вже без документів.
Вінницю ми обрали, бо тут є Вінницька правозахисна група. Через неї ми отримуємо гроші на життя з Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Нам подобається у вас. Хотілося б тут жити і згодом отримати громадянство.
Проте правоохоронці не збагнуть, за якими документами і кому ООН видає гроші? Адже нелегали приїжджають без документів і ніхто насправді не може встановити їхню особу. Кількість їх у Вінниці постійно змінюється, і це ніяк юридично не фіксується.
То як і кому ООН виділяє гроші? На це запитання відповіді журналісти так і не отримали. Проте, очевидно, комусь все ж вигідно, аби у Вінниці існував сомалійський канал імміграції.
СNА
Bookmarks