кутова відстань - нє ?
Gorod.dp.ua » Міські форуми / Городские форумы |
|
кутова відстань - нє ?
Технічно (геометрично) кут нахилу та кутова відстань виглядають однаково. Але кут нахилу - це кут між площиною/відрізком та їх проекціями на інші площини. А кутова відстань - це довжина дуги, виражена в певних одиницях (градусах), яка з'єднує дві точки (дві зірки, наприклад).
Gonta jr.
СЛОВА-УБИВЦІ
НАТАЛЯ ДЗЮБЕНКО-МЕЙС·3 ГРУДНЯ 2017 Р.
НАТАЛІЯ ДЗЮБЕНКО-МЕЙС
Лариса Масенко – справжній провидець, чи не єдиний нині не просто історик, теоретик, а філософ української мови. Нещодавно, як повідомляє газета «День», вийшла її книга «Мова радянського тоталітаризму». Я, на превеликий жаль, ще не читала такої довгоочікуваної книги Лариси Масенко. З рецензії Ігоря Сюндюкова ясно, що це глибока і капітальна розвідка. Ми її чекали. Вітаємо, пані Ларисо!
Бо це те, на чому неодноразово зупинявся Джеймс Мейс у своїх статтях. Він підкреслював, що "мова – це духовний і інтелектуальний резервуар майбутнього, а українська мова пережила свій справжній голодомор особливо за останні сімдесят років. Згадаймо статтю А. Хвилі «Викорінити і знищити націоналістичне коріння з української мови»(«Більшовик України», 1933, № 7) та цілі списки заборонених, по суті розстріляних слів і термінів. Ці чорні інтелектуальні діри сьогодні заповнені суржиком. Не російською мовою, не російською культурою – інтелектуальним «ніщо». Духовна та культурна нігіляція може призвести до того, що сама країна може стати інтелектуальним бомжем на європейській карті Європи. І тут, ще раз повторюю, мова не йде лише про мову"
Джеймс аналізував фальшиве слово, походження і роль слів-убивць, що творили в свідомості людей альтернативну реальність, призводили до роздвоєння особистості.
Нещодавно перечитала розлоге дослідження про наших репресованих перекладачів міжвоєнного періоду. Майже 400 сторінок суціль списки книг, прізвища. Наші втрачені скарби. А ще більше півсотні репресованих словників. Серед яких “Норми літературної української мови” О. Синявського, Х., 1931; “Правописний словник” Г. Голоскевича, Х., 1929; “Російсько-український словник” О. Ізюмова; “Російсько-український словник правничої мови”; “Російсько-український словник термінів фізики і хімії” М. Вікула; “Російсько-український словничок термінів природознавства і географії” К. Дубняка; “Російсько-український фразеологічний словник” В. Підмогильного та Є. Плужника, К., 1927; “Словник ділової мови” М. Дорошенка, М. Станиславського, В. Страшкевича; “Словник природничої термінології”; “Словник технічної термінології” І. Шелудька, Т. Садовського; “Український стилістичний словник” І. Огієнка.
Це призвело до того, що учені, українські фахівці послуговувалися запозиченою, скалькованою термінологією і врешті призвело до того що цілі галузі нашого життя іі зараз зросійщені. Далеко не треба ходити - відшукайте україномовного викладача танців, або спортивного тренера. Російська і до сьогодні - мова медиків, бізнесу, архітекторів і т.д.
Чи не у кожній статті про утиски української мови нині ми згадуємо про Валуєвський циркуляр та Емський указ. А проте навіть вони не змогли створити стільки інтелектуального розору, як комуністична політика «зближення і злиття» у нашому мовному просторі..
1933 — телеграма Сталіна про припинення «українізації».
1938 — постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1958 — закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
1970 — наказ про захист дисертацій тільки російською мовою.
1972 — заборона партійними органами відзначати ювілей музею І.Котляревського в Полтаві.
1973 — заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
1974 — постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти — радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
1978 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
1983 — постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»),
1984 — початок в УРСР виплат підвищеної на 15 % зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.
1984 — наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.
1989 — постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної».
1990 — прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної
Це неповний список. Але вдивіться, вдумайтеся, до яких наслідків призводили такі циркуляри.
Як висновок я наведу цитати з праць Джеймса:
«Офіційна радянська українська культура була спровінціалізована, змінена і підпорядкована русоцентричній радянській культурі. Українську культуру, що, як і будь-яка нормальна сучасна національна культура, була генератором нових ідей в 1920-х роках, тепер же насильно переорієнтували на механічну переробку для місцевого споживання, тільки на генерування централізовано затверджених ідей, директив і тенденцій. Це означає, що якщо хтось прагнув нових ідей чи форм, повинен був виходити на вулицю, що зв’язувала власну національну культуру з іншою, такою самою підконтрольною, такою самою скаліченою та стерилізованою – себто радянською. Водночас зміст традиційно толерантної національної української культури було кардинально змінено, особливо нав’язаними мілітарними, за своєю органікою чужими, невластивими їй тенденціями неприродної войовничості, схематичності, лозунговості, компартійного пафосу. Згадаймо тичинівське «Будем, будем бить!». Найбільш цікаві автори попереднього періоду були заборонені поряд із багатьма традиційними українськими піснями, натомість тисячі творів призначених офіціозом «найкращих» радянських письменників і композиторів були перекладе Крім того, українська культура змінилася під тиском нещадних репресій, які звели до мінімуму її засвоєння представниками російської культури».
«Політика українізації переконала мешканців радянської України, що всі справді повинні знати українську мову, і до 1930 року одна чверть всіх російських і єврейських школярів в Українській СРР відвідували українські школи. Оскільки українізація зробила це перевагою, українська мова стала бажаною. Українізація і добровільна асиміляція з однієї національної ідентичності до іншої завжди рухається в напрямку, вигідному окремим особам, спроможним вирішити, як ідентифікувати себе або своїх дітей. Після 1932 року, однак, російські та єврейські діти з українських шкіл були переведені до російських шкіл, і російська стала єдиною мовою для тих, хто прагнув досягти якогось успіху в житті. І що дуже важливо – вона стала визначальним фактором особистої безпеки, позаяк сприймалася як майже абсолютний вияв лояльності до влади. Парадоксально, але саме цей російськомовний анклав демонстративно «оберігався» від будь-яких культурних впливів навіть такого спровінціалізованого орадянщеного українського культурного дискурсу. Розгалужені російські газети, журнали, радіо, телебачення, Пушкінські, Лермонтовські і т. д. свята, перехід практично всієї української науки, медицини на російську, а на побутовому рівні – почуття вищості – вся державна політика була спрямована на те, аби вселити в людей почуття культурного комфорту, хоч би де вони жили, хоч би в якому колективі працювали. Пропаганда інтернаціоналізму йшла в одній упряжці з насадженням «мови міжнаціонального спілкування». Так сформувався великий прошарок людей, які, живучи в Україні, нічого не знали про Україну, вважали ворожим все українське. І саме вони отримували зелену вулицю для кар’єрного зростання, соціального самоствердження. Це соціальна база т. зв. української партійно-господарської номенклатури!»
Любі друзі. А підкажіть, будь ласка. У контексті "відхилення по прямим витратам". По витратам? По витратах ? Чи взагалі "за витратами?"
Може, є десь сайт, де задають такі питання?
"за прямими витратами" - ну я б так написала.
Є цілі сайти/форуми/спільноти у соцмережах, де задають питання. Гугл швидко знаходить (наприклад)
Щиро дякую, Nat ))
Всё руки не доходят разобраться с этими окончаниями
Подскажите, плиз, как лучше перевести "подписчики бренда в соцсетях".
я изменила фразу на "бути підписаним на сторінки брeнда у соцмeрeжах". Но, можeт, eсть хороший пeрeвод фразы "подписчики бренда"?
підписники бренду в соцмережах - ? (не "у", а саме "в")
соцмережеві підписники бренду - ?
(або дайте більше контексту)
що й робити з цією калькою? подписчики за паперових часів були передплатниками.
я б залишила просто читачів. як показує мені мій українізований фейсбук: друзі/читатчі
si vis pacem, para barbecue
Да, "подписчики" как "передплатники" для страниц в соцсетях - не подходит, т.к. люди бесплатно подписываются на страницу, а не за деньги, как раньше была подписка на газеты-журналы.
Просто "читачі" - не подходит, т.к. в конкурсе участвуют не читатели, а именно пользователи, подписанные на страницу бренда.
Поэтому оставили "користувачі, підписані на сторінку бренда в соцмережі".
принагідно скажу, що фахівці між собою не з*ясували досі як правильно - у фейсбуку чи у фейсбуці. Є аргументи за обидва варіанти)
si vis pacem, para barbecue
перепрошую за невеличкий офтоп
громадський проект Безкоштовні курси української мови збирає спільнокошт для відкриття першої онлайн платформи для вивчення української. Просять кожного по 10 грн. Сумлінні і віддані своїй справі люди, навіжені фанати справи, оргів знаю особисто і можу показати в соцмережах.
В Дніпрі є і їх офлайновий проект у разі чого.
si vis pacem, para barbecue
si vis pacem, para barbecue
Дякую.
Люди діляться на дві половини. Одні, увійшовши до кімнати, вигукують: "О, кого я бачу"!. Інші: "А ось і я"!
мала честь працювати з цим проектом.
надихають!
si vis pacem, para barbecue
Знающие люди, подскажите, пожалуйста, как литературно перевести фразу: "Но началом начал, как водится, был...". Я, вроде, хорошо владею украинским, а "началом начал" никак не получается перевести так, чтобы было приятно уху. Онлайн-переводчик вообще жуть какую-то выдал: "початком почав".
Головна | Афіша | Новини | Куди піти | Про місто | Фото | Довідник | Оголошення | |
Контакти : Угода з користивачем : Політика конфіденційності : Додати інформацію |
copyright © gorod.dp.ua. Всі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника. Про проєкт :: Реклама на сайті |
|
Bookmarks